Як правильно обрати димохід?

Вирізняють кілька типів димоходів.
Види димарів залежно від матеріалу.


1. Димар з чорного металу.
Головною перевагою такого димаря є його дешевизна.
Тут більше недоліків:
  • пожежна безпека;
  • велика вага
  • відсутність корозійної стійкості та підвищене утворення конденсату.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що даний тип димоходу є найгіршим варіантом.
2. Димарі з азбесту

Азбест - досить дешевий матеріал, що має гарну корозійну стійкість. Крім того, цей варіант має і свої недоліки:

  • пожежонебезпечність
  • підвищена освіта конденсату.


Через сильний перепад температур азбестова трубка може луснути. Наявність азбесту може призвести до розвитку онкологічних захворювань у людей, що проживають у цьому будинку.
3. Димар з цегли

До переваг таких димарів можна віднести:
  • Естетичний вигляд;
  • Висока вогнетривкість;
  • Тепловіддача у будинку збільшується.
Серед мінусів є:
  • Необхідність зведення фундаменту до печі.
  • При неправильному монтажі чи експлуатації – пожежонебезпека.
  • Конструкція труби димоходу не надто стійка.
  • Через деякий час цегляний блок може потріскатися
  • При неправильній установці або експлуатації утворюється конденсат
  • Дешевизна матеріалу

    Кладка димоходу з цегли - добрий варіант, але недешевий матеріал і необхідність будівництва фундаментів можуть бути неприйнятними для багатьох.

    4. Димар з кераміки.

    У таких димарях є кілька "плюсів":
    • Якість довговічності;
    • Стійкість до високих температур (до 1200 градусів за Цельсієм).
    Завдяки цьому можна використовувати всі види палива.
    Але керамічні димарі мають і "мінуси":
    • Найдорожчий матеріал ;
    • При неправильному встановленні та експлуатації керамічні труби стають пожежонебезпечними.
    • Димар такого типу має тільки вертикальну конструкцію.
    • Якщо споруду «повело», він стає нестійким, може перекинутись
    • Необхідність у зведенні фундаменту.
    Важливо, щоб в процесі очищення котла від сажі, заслінка не була закрита.
    5. Димар з нержавіючої сталі.

    Такі димарі мають цілу низку переваг:
    • Гарний вигляд;
    • Мінімальна кількість конденсату;
    • Легкий монтаж;
    • Установка димоходів будь-якої конструкції;
    • Не поступається за якістю цеглині, але коштує значно дешевше.
    • Пожежна безпека;
    • Відсутня потреба у зведенні фундаменту.
    До недоліків димоходів, виготовлених із нержавіючої сталі, можна віднести:
    • Пожежний при неправильній установці або експлуатації
    • Не можна постійно топити вугільним вугіллям, інакше димар прогорає.

    З усіх варіантів димарі з нержавіючої сталі є найкращим варіантом, у яких оптимальне співвідношення ціна/якість.

    Вибір димоходу в залежності від опалювального приладу.

    1. Дров'яний камін

    Цей опалювальний прилад є одним із найбільш "гарячих". Якщо ви використовуєте середній режим роботи дров'яного каміна, на виході утворюватиметься дим із температурою близько 300-500оС. Якщо димар потрапить відкрите полум'я чи вогонь, то температура газів у ньому може досягти і 800оС. Як правило, камінний дим витримує періодичний вплив температури 500оС та короткочасний вплив температур порядку 800-900оС. Потрібно також захистити горючі матеріали будинку від займання. Крім цього димар повинен гармоніювати з каміном і навколишнім інтер'єром, в якому він розташований. Під ці вимоги найбільше підходять димарі з кераміки, яка має нержавіючу або бетонну оболонку. Як інший варіант можна розглянути варіант з використанням димоходу-сендвіча, виконаного з нержавіючої сталі. Насамперед, варто звернути увагу на матеріал та товщину внутрішньої труби. Аустенітні сталі завтовшки 0,5...0,6 мм або феритові сталі завтовшки не менше 1 мм. Важливо, щоб ізоляція між внутрішньою та зовнішньою трубою була якісною для витримування високих температур, не спекалася з часом.


    2. Дров'яна банна піч

    Особливості димаря відповідають димарю для дров'яних камінів. Але, різниця все ж таки є. Не має значення, який матеріал використовується для виготовлення труби, головне щоб вона була герметична і мала компактне розміщення в парилці. Найбільш поширений матеріал для обробки в лазні - це дерево, тому димар у лазні повинен забезпечувати високу безпеку. Для банної печі найбільш підходящим варіантом димаря є керамічна трубка, фанерована бетонним розчином. Підводний канал можна обкласти плиткою із солі чи природного каменю для надання йому красивого зовнішнього вигляду, а також лікувальних властивостей. За відсутності димаря з кераміки, ви можете зупинити свій вибір на нержавіючій сталі. При виборі димоходу необхідно враховувати якість теплоізоляції між внутрішньою та зовнішньою трубою, а також матеріал, з якого виготовлений димар.



    3. Дров'яна опалювальна піч

    Найоптимальнішим варіантом буде труба із нержавіючої сталі з товщиною утеплювача 30 – 50 мм. Якщо печі є режим "тривалого горіння" (тління) тоді краще вибирати димар з аустенітної (кислотостойкой) сталі.


    4. Твердопаливний, пелетний або газовий котел

    Усі сучасні котли мають високий ККД: понад 90%. Однак через це температура газів на виході дуже низька. Також немає жодних вимог до жаростійкого виконання димаря. Для цього важлива інша умова: відсутність випадання конденсату по всій протяжності димоходу (або його мінімальна кількість). Що температура повітря, то більше вологи він здатний утримувати. У разі зниження температури відбувається витіснення зайвої вологи у вигляді конденсації. Так відбувається у димарі: у міру просування по ньому гарячого газу його температура знижується. Температура може різко знизитися, якщо димар розташований із зовнішнього боку будинку. Якщо ж на вулиці -20оС та димар прокладено зовні будинку. При цьому на стінках димаря утворюється багато вологи. При згорянні дизельного палива або газу азот, вуглець і сірка вступають у реакцію з водою і утворюють концентровані кислоти: азотну, вугільну та сірчану. При використанні матеріалів, здатних вбирати вологу - наприклад, цегла або шамот - під впливом агресивних кислот він швидко руйнується і може вийти з ладу. Тому для котла слід застосовувати димарі, стійкі до дії агресивних кислот та вологи. Це може бути кераміка або аустенітна (кислотопроникна) нержавіюча сталь.

    Правильний димар

    Найважливіше при виборі димоходу – те, що його не можна вибирати виходячи лише з ціни. Звичайно, ціна димоходу має величезне значення, але не головне.
    Щоб визначитися з вибором димоходу, необхідно врахувати наступні фактори:опалення, що використовується;
    - тип палива для труб
    - тип використовуваного опалювального агрегату;
    - передбачувана схема монтажу димаря
    - оцінка своїх власних знань і навичок з влаштування димоходів.
    Є безліч рекомендацій щодо виконання димоходів для забезпечення постійної стійкої тяги. У випадку - «перекидання тяги», тобто вихід відпрацьованих газів назовні, а не назовні.

    Вимоги безпеки

    Вимоги до будівництва та встановлення димоходів дуже суворі, тому необхідно дотримуватися всіх правил пожежної безпеки. Особливу увагу потрібно приділити проходженню труб через дах та перекриття. До того ж необхідно правильно експлуатувати каміни та печі – вони не повинні перевантажуватись дровам. Одним із найпоширеніших видів пожеж є «димохідна» пожежа. Близько 26% спалахів у приватному секторі відбувається через неправильний монтаж або експлуатацію димоходів та печей. Зараз мало людей, які можуть якісно встановити димар, а котеджі та дачні будинки будуються багато.
    Встановленням димоходу повинні займатися професійні монтажники, які мають ліцензію ДСНС і мають спеціальні навички.

    Читайте інші статті про димарі

    Made on
    Tilda