4. Твердопаливний, пелетний або газовий котел
Усі сучасні котли мають високий ККД: понад 90%. Однак через це температура газів на виході дуже низька. Також немає жодних вимог до жаростійкого виконання димаря. Для цього важлива інша умова: відсутність випадання конденсату по всій протяжності димоходу (або його мінімальна кількість). Що температура повітря, то більше вологи він здатний утримувати. У разі зниження температури відбувається витіснення зайвої вологи у вигляді конденсації. Так відбувається у димарі: у міру просування по ньому гарячого газу його температура знижується. Температура може різко знизитися, якщо димар розташований із зовнішнього боку будинку. Якщо ж на вулиці -20оС та димар прокладено зовні будинку. При цьому на стінках димаря утворюється багато вологи. При згорянні дизельного палива або газу азот, вуглець і сірка вступають у реакцію з водою і утворюють концентровані кислоти: азотну, вугільну та сірчану. При використанні матеріалів, здатних вбирати вологу - наприклад, цегла або шамот - під впливом агресивних кислот він швидко руйнується і може вийти з ладу. Тому для котла слід застосовувати димарі, стійкі до дії агресивних кислот та вологи. Це може бути кераміка або аустенітна (кислотопроникна) нержавіюча сталь.