Як правильно обрати димохід?

Вирізняють кілька типів димоходів.
Види димарів залежно від матеріалу.


Які бувають димохіди?

Димоходи або коміни віготовляють із різних матеріалів. Які бувають, та які краще для чого використовувати можете ознайомитись в цій статьї.

Димар з нержавіючої сталі.

Димоходи сендвіч з нержавіючої сталі мають цілу низку переваг:
  • Гарний вигляд;
  • Мінімальна кількість конденсату;
  • Легкий монтаж;
  • Установка димоходів будь-якої конструкції;
  • Не поступається за якістю цеглині, але коштує значно дешевше.
  • Пожежна безпека;
  • Відсутня потреба у зведенні фундаменту.
До недоліків димоходів, виготовлених із нержавіючої сталі, можна віднести:
  • Пожежний при неправильній установці або експлуатації
  • Не можна постійно топити вугільним вугіллям, інакше димар прогорає.

З усіх варіантів димарі з нержавіючої сталі є найкращим варіантом, у яких оптимальне співвідношення ціна/якість.

Димар з чорного металу.

Головною перевагою такого димаря є його дешевизна.
Тут більше недоліків:
  • пожежна безпека;
  • велика вага
  • відсутність корозійної стійкості та підвищене утворення конденсату.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що даний тип димоходу є найгіршим варіантом.

Димарі з азбесту

Азбест - досить дешевий матеріал, що має гарну корозійну стійкість. Крім того, цей варіант має і свої недоліки:

  • пожежонебезпечність
  • підвищена освіта конденсату.


Через сильний перепад температур азбестова трубка може луснути. Наявність азбесту може призвести до розвитку онкологічних захворювань у людей, що проживають у цьому будинку.

Димар з цегли

До переваг таких димарів можна віднести:
  • Естетичний вигляд;
  • Висока вогнетривкість;
  • Тепловіддача у будинку збільшується.
Серед мінусів є:
  • Необхідність зведення фундаменту до печі.
  • При неправильному монтажі чи експлуатації – пожежонебезпека.
  • Конструкція труби димоходу не надто стійка.
  • Через деякий час цегляний блок може потріскатися
  • При неправильній установці або експлуатації утворюється конденсат
  • Дешевизна матеріалу

    Кладка димоходу з цегли - добрий варіант, але недешевий матеріал і необхідність будівництва фундаментів можуть бути неприйнятними для багатьох.

    Димар з кераміки


    У таких димарях є кілька "плюсів":
    • Якість довговічності;
    • Стійкість до високих температур (до 1200 градусів за Цельсієм).
    Завдяки цьому можна використовувати всі види палива.
    Але керамічні димарі мають і "мінуси":
    • Найдорожчий матеріал ;
    • При неправильному встановленні та експлуатації керамічні труби стають пожежонебезпечними.
    • Димар такого типу має тільки вертикальну конструкцію.
    • Якщо споруду «повело», він стає нестійким, може перекинутись
    • Необхідність у зведенні фундаменту.
    Важливо, щоб в процесі очищення котла від сажі, заслінка не була закрита.

    Вибір димоходу в залежності від опалювального приладу.

    Мабудь всім зрозуміло що різні димоходи до різних приладів повинні бути різні - це факт.

    Димоход для каміну

    Цей опалювальний прилад є одним із найбільш "гарячих". Якщо ви використовуєте середній режим роботи дров'яного каміна, на виході утворюватиметься дим із температурою близько 300-500оС. Якщо димар потрапить відкрите полум'я чи вогонь, то температура газів у ньому може досягти і 800оС. Як правило, камінний дим витримує періодичний вплив температури 500оС та короткочасний вплив температур порядку 800-900оС. Потрібно також захистити горючі матеріали будинку від займання. Крім цього димар повинен гармоніювати з каміном і навколишнім інтер'єром, в якому він розташований. Під ці вимоги найбільше підходять димарі з кераміки, яка має нержавіючу або бетонну оболонку. Як інший варіант можна розглянути варіант з використанням димоходу-сендвіча, виконаного з нержавіючої сталі. Насамперед, варто звернути увагу на матеріал та товщину внутрішньої труби. Аустенітні сталі завтовшки 0,5...0,6 мм або феритові сталі завтовшки не менше 1 мм. Важливо, щоб ізоляція між внутрішньою та зовнішньою трубою була якісною для витримування високих температур, не спекалася з часом.


    Димоход для лазні

    Особливості димаря відповідають димарю для дров'яних камінів. Але, різниця все ж таки є. Не має значення, який матеріал використовується для виготовлення труби, головне щоб вона була герметична і мала компактне розміщення в парилці. Найбільш поширений матеріал для обробки в лазні - це дерево, тому димар у лазні повинен забезпечувати високу безпеку. Для банної печі найбільш підходящим варіантом димаря є керамічна трубка, фанерована бетонним розчином. Підводний канал можна обкласти плиткою із солі чи природного каменю для надання йому красивого зовнішнього вигляду, а також лікувальних властивостей. За відсутності димаря з кераміки, ви можете зупинити свій вибір на нержавіючій сталі. При виборі димоходу необхідно враховувати якість теплоізоляції між внутрішньою та зовнішньою трубою, а також матеріал, з якого виготовлений димар.



    Димоход для дров'яної опалювальнї пічі

    3. Дров'яна опалювальна піч

    Найоптимальнішим варіантом буде труба із нержавіючої сталі з товщиною утеплювача 30 – 50 мм. Якщо печі є режим "тривалого горіння" (тління) тоді краще вибирати димар з аустенітної (кислотостойкой) сталі.


    Димоход для твердопаливного або газового котла

    Усі сучасні твердопаливні котли тривалого горіння мають високий ККД: понад 90%. Однак через це температура газів на виході дуже низька. Також немає жодних вимог до жаростійкого виконання димаря. Для цього важлива інша умова: відсутність випадання конденсату по всій протяжності димоходу (або його мінімальна кількість). Що температура повітря, то більше вологи він здатний утримувати. У разі зниження температури відбувається витіснення зайвої вологи у вигляді конденсації. Так відбувається у димарі: у міру просування по ньому гарячого газу його температура знижується. Температура може різко знизитися, якщо димар розташований із зовнішнього боку будинку. Якщо ж на вулиці -20оС та димар прокладено зовні будинку. При цьому на стінках димаря утворюється багато вологи. При згорянні дизельного палива або газу азот, вуглець і сірка вступають у реакцію з водою і утворюють концентровані кислоти: азотну, вугільну та сірчану. При використанні матеріалів, здатних вбирати вологу - наприклад, цегла або шамот - під впливом агресивних кислот він швидко руйнується і може вийти з ладу. Тому для котла слід застосовувати димарі, стійкі до дії агресивних кислот та вологи. Це може бути кераміка або аустенітна (кислотопроникна) нержавіюча сталь.

    Правильний димар

    Найважливіше при виборі димоходу – те, що його не можна вибирати виходячи лише з ціни. Звичайно, ціна димоходу має величезне значення, але не головне.
    Щоб визначитися з вибором димоходу, необхідно врахувати наступні фактори:опалення, що використовується;
    - тип палива для труб
    - тип використовуваного опалювального агрегату;
    - передбачувана схема монтажу димаря
    - оцінка своїх власних знань і навичок з влаштування димоходів.
    Є безліч рекомендацій щодо виконання димоходів для забезпечення постійної стійкої тяги. У випадку - «перекидання тяги», тобто вихід відпрацьованих газів назовні, а не назовні.

    Вимоги безпеки

    Вимоги до будівництва та встановлення димоходів дуже суворі, тому необхідно дотримуватися всіх правил пожежної безпеки. Особливу увагу потрібно приділити проходженню труб через дах та перекриття. До того ж необхідно правильно експлуатувати каміни та печі – вони не повинні перевантажуватись дровам. Одним із найпоширеніших видів пожеж є «димохідна» пожежа. Близько 26% спалахів у приватному секторі відбувається через неправильний монтаж або експлуатацію димоходів та печей. Зараз мало людей, які можуть якісно встановити димар, а котеджі та дачні будинки будуються багато.
    Встановленням димоходу повинні займатися професійні монтажники, які мають ліцензію ДСНС і мають спеціальні навички.

    Твердопаливні котли виробництва Україна

    Залиште свій номер телефону і ми вам зателефонуємо
    Або Ви можете зателефонувати нам
    +380955182814
    Made on
    Tilda