Як зробити твердопаливний котел тривалого горіння своїми руками – теорія та практика

Перед тим, як зробити котел тривалого горіння своїми руками, потрібно пройти навчання з необхідною інформацією.
За статистикою на сьогоднішній день існують три основні різновиди твердопаливних котлів:

• Піролізні.
• Класичні.
• Пелетні .

Оскільки класифікація приладів може здійснюватися і за іншими критеріями, в основному при виборі відповідного варіанта дивляться на тип палива, що використовується.

Сучасний ринок пропонує такі види твердого палива:

• Дрова, або їх європейський різновид, виготовлений з хвойної або листяної тирси.
• Біопелети в гранулах. Йдеться про пресовану тирсу, торф, відходи деревообробної промисловості та сільського господарства.
• Кам'яне вугілля та антрацит.
• Відходи деревообробної чи сільськогосподарської промисловості.

Як пріоритет для збільшення рентабельності опалення варто вибрати котли універсального типу, здатні споживати всі види палива. Це дуже добре зарекомендувало себе комбіноване обладнання, для якого використовується альтернативне паливо. Це досить просто і не займає багато часу.
Котли із комбінованим котлом бувають:

• Електронні.
• Насоси твердопаливні.
• Є універсальними.

Робота твердопаливного котла побудована на гранично простому принципі: повітря, що всмоктується знизу, циркулює крізь стінки камери. Потрапивши до приміщення, гаряче повітря починає нагрівати навколишній простір. Агрегати тривалого горіння постачаються повітрям дуже дозовано.

Щоб зменшити швидкість згоряння та скоротити вільне місце всередині топки, при укладанні палива намагаються досягати максимальної густини. Для роботи необхідно заготовити такі матеріали та інструменти: трубу на 30-50 мм, сталевий лист на 0,8 мм, металевий куточок, арматуру, трубу перетином 250 мм (підійде старий газовий балон), болгарку та зварювальний апарат.

Піролізний котел відрізняється від звичайного тим, що у його конструкції є дві камери згоряння: одна для палива, друга – для допалювання горючих газів. До них примикають вузькі проходи з колосниковими ґратами та вільно пропускають повітряні потоки. Цей варіант – арматура. Не варто робити глуху перегородку, інакше прилад не працюватиме.
Для того щоб зробити твердопаливний котел тривалого горіння піролізного типу, вам знадобляться такі матеріали та інструменти:

• У лист металу вкладається 4 мм.
• Зовнішні труби із товщиною стінок 2 мм.
• Монтаж зварювального апарату.
• Приладдя до інструментів та деталей для болгарок, дриля та комплектуючих деталей.
• А також металевих смуг, арматури та куточків.

Приступаючи до створення такого суворого устаткування, потрібно мати детальну схему агрегату. Бажано, щоб проект був розроблений людиною, яка має великий досвід у сфері теплотехніки. Щоб зробити пробний запуск саморобного котла тривалого згоряння на вугіллі, необхідно визначити його ККД. Найпростіший варіант – використовувати для цього димар. Наявність запаху чадного газу свідчить про високу ефективність устаткування. Не тільки цього тестування потребує весь спектр робочих потужностей.

Встановлення котла тривалого горіння необхідно проводити за всіма правилами. І тут переслідується не технічна мета, а міркування безпеки. За допущені порушення штрафи сягають величезних розмірів, що ставить під загрозу життю людей. Для встановлення опалювального агрегату потрібна наявність нежитлового приміщення (котеджу). Як основу для котла використовують цегляну або бетонну основу. Після чого на підлогу укладають листи металу завтовшки 1,5-2 мм.